Історія кафедри

Створена в 1922 р. кафедра розробки рудних родовищ корисних копалин (гірнича кафедра) упродовж багатьох років готувала гірників широкого профілю. Неодноразово кафедра змінювала свою назву. У квітні 1971 р., відповідно до наказу Мінвузу УРСР, кафедру було розділено на три самостійні кафедри: підземної розробки рудних родовищ корисних копалин; відкритої розробки рудних родовищ корисних копалин; розробки пластових родовищ.

З початку створення кафедри відкритої розробки рудних родовищ корисних копалин нею завідували:

Поліщук Анатолій Костянтинович (1971−1979) − доктор технічних наук, професор; докторську дисертацію захистив у 1971 р.;

Блізнюков Віктор Григорович (1979−1985) – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в області науки і техніки, директор науково-дослідного гірничорудного інституту;

Бизов Володимир Федорович – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в області науки і техніки, ректор Криворізького гірничорудного інституту (1986−2003), Президент Академії гірничих наук України; докторську дисертацію захистив у 1981 р.

Вілкул Юрій Григорович − доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в області науки і техніки, ректор Криворізького технічного університету (2003−2006), міський голова Кривого Рогу; докторську дисертацію захистив у 1994 р.

З 2016 р. кафедру очолює доктор технічних наук, професор Сергій Олександрович Жуков.

Протягом усього часу існування кафедри її працівники ведуть значну наукову роботу за такими напрямками:

- розробка економіко-математичних методів планування та управління гірничими роботами задля створення автоматизованих систем управління гірничими підприємствами;

- визначення технічної можливості й економічної доцільності повторної розробки руд відкритим способом;

- управління якістю продукції;

- вибір раціональних параметрів систем розробки й оптимального розвитку гірничих робіт на кар’єрах Кривбасу;

- проектування, будівництво та реконструкція кар’єрів;

- пошук раціональних параметрів технологій проведення буро-вибухових робіт.

Результати багатьох науково-дослідних робіт знайшли застосування у виробництві, що забезпечило значну економічну ефективність важливих галузей народного господарства.

Для підготовки науково-педагогічних кадрів у 1960 р. було відкрито аспірантуру й докторантуру очної та заочної форм навчання. Першим науковим керівником аспірантів був доктор технічних наук, професор Олександр Іванович Арсент’єв, який працював у інституті протягом 1951−1964 рр.

За період існування кафедри захистили докторські дисертації за спеціальністю «Відкриті гірничі роботи» такі науковці:

О.М. МИХАЙЛОВ − професор кафедри ВГР (1989 р.),

О.В. ШАПУРІН – професор кафедри ВГР (1991 р.),

К.К. ТКАЧУК – завідувач кафедри інженерної екології, Київський політехнічний інститут (1995 р.),

В.О. ЗАВСЄГДАШНІЙ – завідувач кафедри економічної кібернетики, професор (1997 р.),

С.О. ЖУКОВ – завідувач кафедри гірничого, промислового та цивільного будівництва, професор (1998 р.),

Є.О. НЕСМАШНИЙ – завідувач кафедри фізики, професор (1999 р.),

В.А. КОВАЛЬЧУК − декан економічного факультету, професор (2000 р.),

Ю.М. НІКОЛАШИН − професор кафедри ВГР (2001 р.),

В.М. КОРОБКО – завідувач кафедри моделювання та програмного забезпечення, професор (2002 р.),

В. В. ПЕРЕГУДОВ − директор гірничорудного інституту, завідувач кафедри геодезії, професор (2003 р.),

В.А. АЗАРЯН - професор кафедри ВГР (2020 р.)

Кандидатські дисертації захистили науковці: В.А. Азарян, М.Д. Бевз, Ю.І. Григор’єв, О. А. Єщенко, І. М. Зайцев, П. П. Ільїн, Т.М. Ковальчук, А.П. Кузьмінов, М.Д. Кучма, А.А. Кушко, С.О. Луценко, М.В. Мартинюк, Ю.М. Навітній, Ю.В. Перегудов, А.М. Пижик, М.М. Пижик, В.Г. Пшеничний, В.К. Слободянюк, Г.О. Советов, О.П. Станков, К.А. Федін, С.В. Філатов, О.Г. Шекун, І.В. Баранов, Є.М.Швець.

За період роботи кафедри працівниками опубліковано понад 1000 наукових праць, монографій, підручників. Друком вийшли 14 томів серії «Бібліотека гірничого інженера» (автор В. Ф. Бизов та інші).

Великою популярністю користуються монографії та підручники авторів: Ю.Г. Вілкула, В.Ф. Бизова, О.І. Арсент’єва, Г.О. Советова, М.Д. Бевза, Ю.П. Астаф’єва, О.Г. Шекуна, В.Г. Блізнюкова.

За роки існування кафедри було підготовлено понад 12 тисяч кваліфікованих спеціалістів для галузей народного господарства України, СРСР і багатьох зарубіжних країн.

Зараз на кафедрі працюють 2 доктори технічних наук, професори; 5 кандидатів наук, доцентів; 4 старших викладача. Кафедра виконує багатогранну наукову роботу з госпдоговірної та бюджетної тематики. Основними напрямками наукових досліджень є:

- удосконалення технології гірничих робіт;

- вивчення процесу зсуву гірських порід при відкритому способі видобування руд і розробка засобів охорони споруд і небезпечного проведення гірничих виробок;

- удосконалення методів планування гірничих робіт і проектування кар’єрів;

- оптимізація промислових запасів корисних копалин і прогнозування об’ємів відкритих гірничих робіт.

На кафедрі тривають роботи з розробки методичних рекомендацій і програмного забезпечення по використанню ЕОМ у навчальному процесі, створення учбової САПР відкритих гірничих робіт, яка охоплює всі технологічні процеси.

Підготовка спеціалістів здійснюється на базі філії, організованої на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. У філії студенти за час навчання на першому курсі опановують робочі професії помічника машиніста екскаватора та машиніста бурових станків.

Заняття у філії проводять провідні інженерно-технічні робітники, начальники відділів, служб, головний інженер. Аудиторії обладнані діючими моделями, тренажерами, методичною літературою. Окрім підготовки робочих професій у філії здійснюється керівництво дипломним проектуванням.

Науковий доробок працівників кафедри спрямований на підвищення ефективності гірничого виробництва та якості підготовки спеціалістів для народного господарства. Наукові праці співробітників отримали широке визнання у спеціалістів України та за кордоном. Про це свідчить їх публікація у провідних видавництвах країни: «Надра», «Наука», «Наукова думка», «Промінь», а також у видавництвах Алжиру, Афганістану, Ірану, Польщі.